Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

у ході розповіді

  • 1 telling

    1. n
    1) розповідь
    2) розм. вибовкування (таємниці)
    3) догана; прочухан
    4) наказ
    5) облік
    2. adj
    ефектний, сильний; відчутний
    * * *
    I ['teliç] n
    3) догана, наганяй
    5) арх. підрахунок (голосів; telling over); облік; telling of trees облік дерев
    II ['teliç] a
    ефектний; сильний, ґрунтовний

    telling arguments — переконливі /вагомі, вагомі/ аргументи

    English-Ukrainian dictionary > telling

  • 2 айда

    1. гаразд, добре; айда, ону сора айтым гаразд, про це я розповім згодом Б; айда, траш этмеэ ӧгренсин гаразд, нехай вчиться на перукаря, букв. голити Г.
    2. нумо, нум, давай, ану; айда хачайымыз нумо тікати ВН; айдаң ВН, П, Б, айдан СЛ давай, давайте, нум, нумо; айда чыхарайых давай витягнемо СМ; айда йасайых варэник давай зробимо вареники Б; айда т'етээк ходімо У; айдан хачайых давай утечемо СЛ; айда барышаах помирімося К; айда вараах бӱгӱн шеэре нумо, поїдьмо согодні до міста СГС; айда, айда, айдасы, не вахты дэгер файдасы? нум-нум-нумо-нам, коли з нього користь буде нам? СГМ.
    3. ходімо, ходім (те), гайда ВН; пор. айды, ғайда.

    Урумско-украинский словарь > айда

  • 3 trip

    1. n
    1) подорож, мандрівка; поїздка; екскурсія; рейс

    business trip — ділова поїздка, відрядження

    2) швидка легка хода; легкий крок
    3) спотикання; падіння (зачепившись за щось)

    to make a trip — спіткнутися, упасти

    4) хибний крок; помилка; обмовка; помилка на слові, ляпсус
    5) улов під час прямування судна до промислової ділянки
    6) спорт. підніжка
    7) спорт. заслін корпусом
    8) тех. засувка
    9) тех. розчіплювальний пристрій; перекидач
    10) гірн. состав (вагонеток)
    11) мор. галс

    trip ticket — путівка, дорожній лист (водія автомобіля)

    2. v
    1) іти легко і швидко; бігти вистрибом
    2) спотикатися, падати (спіткнувшись)
    3) перекидати (ся) (тж trip over, trip up)
    4) зробити хибний крок; обмовитися, помилитися на слові
    5) збити з пантелику, заплутати; примусити зробити хибний крок (помилку)
    6) спіймати на брехні, викрити брехню (тж trip up)
    7) спорт. підставити ногу (тж trip up)
    8) танцювати легко й елегантно
    9) вирушати в подорож; робити екскурсію (поїздку)
    10) тех. розчіпляти; вимикати
    11) мор. вивертати з фунту (якір)
    * * *
    I [trip] n
    1) поїздка, подорож; екскурсія; рейс

    business trip — ділова поїздка, відрядження

    round trip — поїздка туди, назад

    a trip abroad — закордонна поїздка, поїздка за кордон

    to take a trip — з'їздити, проїхатися

    to go for a trip, to make a trip — відправлятися в подорож

    extra trips were scheduled by railroad companies — залізничні компанії запланували /передбачили/ додаткові рейси; похід, візит

    a trip to the dentist — візит до зубного лікаря, відвідини зубного лікаря; відстань, що покривається в ході однієї поїздки

    2) швидка, легка хода, легкий крок
    3) спотикання; падіння (спіткнувшись через що-н.); to make a trip спіткнутися, впасти
    4) помилковий крок; помилка; обмовка; ляпсус
    5) cл. отключка; галюцинація під впливом наркотика (особ. ЛСД); переживання; відчуття; випробування

    that was a bad trip = — мені довелося погано

    to lay a bad trip on smb — зіпсувати кому-н. настрій одержимість, нав'язлива ідея

    he's on a nostalgia trip — він не може звільнитися від ностальгії; особливість, риса вдачі

    that's his trip — це у його дусі; спосіб життя; обстановка, обставини

    6) улов, отриманий риболовецьким судном на шляху до промислової області
    7) cпopт. підніжка; заслін корпусом
    8) тex. клямка
    9) тex. розчіпляючий пристрій; вимикач ( подачі); війск. розобщитель ( у автоматичній зброї)
    10) тex. перекидач
    11) горн. склад ( вагонеток)
    12) мop. галс
    II [trip] v
    1) йти легко, швидко; бігти підстрибаючи ( trip away trip down trip in trip out); she came trip ping down the garden path вона прибігла підстрибом по садовій доріжці; she trip ped in / into the room / вона упорхнула в кімнату
    2) (on, over) спотикатися; падати (спіткнувшись через що-н.); to trip over one's own feet зачепитися ногою за ногу; примушувати спотикатися або сковзатися

    the wet board tripped me — я посковзнувся на мокрій дошці; зупиняти, перегороджувати

    3) запинатися, вимовляти із запинкою; спотикатися ( trip up)

    to trip (up) over a word — спіткнутися на ( важкому) слові; заплітатися ( про язик)

    he drank till his tongue tripped — він пив до тих пір, поки у нього мова не стала заплітатися; = він стільки випив, що вже лика не в'язав

    4) ( часто trip up) зробити помилковий крок, помилку, ляпсус; обмовитися

    to catch smb tripping — викрити кого-н., зловити кого-н. на місці злочину

    all are apt to trip — всім властиво помилятися; збити з пантелику, заплутати; примусити зробити помилковий крок, помилку

    questions designed to trip him up — питання, що мають на меті збити його з пантелику

    the clever lawyer tripped the witness (up) — розумний адвокат заплутав свідка; зловити, викрити в брехні

    she was not sure of her story and was easily tripped — у її розповіді було багато суперечностей, її легко викрили в брехні

    5) cл. відключатися під впливом наркотика, починати галюцинувати; бути в отключці ( часто trip out)
    6) cпopт. ставити підніжку ( часто trip up)

    the wrestler tripped (up) his opponent — борець зробив підніжку, кинув супротивника на килим

    7) танцювати легко, витончено
    8) icт. відправлятися в подорож; здійснювати поїздку, екскурсію
    9) тex. розчіпляти; вимикати(запускати, приводити в дію (механізм)); включатися, приходити в дію ( про механізм)
    10) війск. скидати ( бомбу)
    11) тex. перекидати
    12) мop. вивертати з грунту ( якір); підводити ( щоглу), звільняти ( щоглу) від штифта ( перед укладанням її на палубі)
    ••

    to trip over one another (in doing smth) — робити що-н. поспіхом, наввипередки; розштовхувати один одного

    English-Ukrainian dictionary > trip

  • 4 trip

    I [trip] n
    1) поїздка, подорож; екскурсія; рейс

    business trip — ділова поїздка, відрядження

    round trip — поїздка туди, назад

    a trip abroad — закордонна поїздка, поїздка за кордон

    to take a trip — з'їздити, проїхатися

    to go for a trip, to make a trip — відправлятися в подорож

    extra trips were scheduled by railroad companies — залізничні компанії запланували /передбачили/ додаткові рейси; похід, візит

    a trip to the dentist — візит до зубного лікаря, відвідини зубного лікаря; відстань, що покривається в ході однієї поїздки

    2) швидка, легка хода, легкий крок
    3) спотикання; падіння (спіткнувшись через що-н.); to make a trip спіткнутися, впасти
    4) помилковий крок; помилка; обмовка; ляпсус
    5) cл. отключка; галюцинація під впливом наркотика (особ. ЛСД); переживання; відчуття; випробування

    that was a bad trip = — мені довелося погано

    to lay a bad trip on smb — зіпсувати кому-н. настрій одержимість, нав'язлива ідея

    he's on a nostalgia trip — він не може звільнитися від ностальгії; особливість, риса вдачі

    that's his trip — це у його дусі; спосіб життя; обстановка, обставини

    6) улов, отриманий риболовецьким судном на шляху до промислової області
    7) cпopт. підніжка; заслін корпусом
    8) тex. клямка
    9) тex. розчіпляючий пристрій; вимикач ( подачі); війск. розобщитель ( у автоматичній зброї)
    10) тex. перекидач
    11) горн. склад ( вагонеток)
    12) мop. галс
    II [trip] v
    1) йти легко, швидко; бігти підстрибаючи ( trip away trip down trip in trip out); she came trip ping down the garden path вона прибігла підстрибом по садовій доріжці; she trip ped in / into the room / вона упорхнула в кімнату
    2) (on, over) спотикатися; падати (спіткнувшись через що-н.); to trip over one's own feet зачепитися ногою за ногу; примушувати спотикатися або сковзатися

    the wet board tripped me — я посковзнувся на мокрій дошці; зупиняти, перегороджувати

    3) запинатися, вимовляти із запинкою; спотикатися ( trip up)

    to trip (up) over a word — спіткнутися на ( важкому) слові; заплітатися ( про язик)

    he drank till his tongue tripped — він пив до тих пір, поки у нього мова не стала заплітатися; = він стільки випив, що вже лика не в'язав

    4) ( часто trip up) зробити помилковий крок, помилку, ляпсус; обмовитися

    to catch smb tripping — викрити кого-н., зловити кого-н. на місці злочину

    all are apt to trip — всім властиво помилятися; збити з пантелику, заплутати; примусити зробити помилковий крок, помилку

    questions designed to trip him up — питання, що мають на меті збити його з пантелику

    the clever lawyer tripped the witness (up) — розумний адвокат заплутав свідка; зловити, викрити в брехні

    she was not sure of her story and was easily tripped — у її розповіді було багато суперечностей, її легко викрили в брехні

    5) cл. відключатися під впливом наркотика, починати галюцинувати; бути в отключці ( часто trip out)
    6) cпopт. ставити підніжку ( часто trip up)

    the wrestler tripped (up) his opponent — борець зробив підніжку, кинув супротивника на килим

    7) танцювати легко, витончено
    8) icт. відправлятися в подорож; здійснювати поїздку, екскурсію
    9) тex. розчіпляти; вимикати(запускати, приводити в дію (механізм)); включатися, приходити в дію ( про механізм)
    10) війск. скидати ( бомбу)
    11) тex. перекидати
    12) мop. вивертати з грунту ( якір); підводити ( щоглу), звільняти ( щоглу) від штифта ( перед укладанням її на палубі)
    ••

    to trip over one another (in doing smth) — робити що-н. поспіхом, наввипередки; розштовхувати один одного

    English-Ukrainian dictionary > trip

  • 5 ну

    междом. и част.
    1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;
    2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;
    3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;
    4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];
    5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];
    6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];
    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;
    8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;
    9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];
    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].
    * * *
    1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) (част.: неужели) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) (част.: давай) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

См. также в других словарях:

  • Преступление в Сахрыни — – гибель гражданского населения этнических украинцев и русинов в селе Сахрынь (польск. Sahryń) (Хрубешувский повят, Польша), в результате действий подразделений батальона Армии крайовой под командованием поручика Зенона Яхымека ( Виктор ) и I –го …   Википедия

  • Резня в Сахрыни — Резня в Сахрыни  10 марта 1944 года в селе Сахрынь (польск. Sahryń) (Хрубешувский повят, Польша), спланирована и проведена акция по уничтожению местного населения боевиками польской Армии Крайовой и Батальонов Хлопских, под командованием… …   Википедия

  • Петроченкова, Валентина Павловна — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/21 ноября 2012. Пока процесс обсуждени …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»